Кафедра німецької філології

ПРОГРАМА АТЕСТАЦІЙНОГО ІСПИТУ з першої іноземної мови (німецької та перекладу) для здобувачів вищої освіти з освітньо-професійної програми «Німецька мова і література, друга іноземна мова, переклад»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет

Факультет германської філології

Кафедра німецької філології

ПРОГРАМА АТЕСТАЦІЙНОГО ІСПИТУ

з першої іноземної мови (німецької та перекладу)

 

для здобувачів вищої освіти з освітньо-професійної програми «Німецька мова і література, друга іноземна мова, переклад»

спеціальності                                                      035 Філологія

 

у дистанційному режимі з використанням ІТ-Технологій

ступінь вищої освіти:                                            бакалавр

форма здобуття освіти:                                                денна

КИЇВ – 2020

 

Програма атестаційного іспиту з першої іноземної мови (німецької та перекладу) для здобувачів вищої освіти з освітньо-професійної програми Німецька мова і література, друга іноземна мова, переклад спеціальності 035 Філології спеціалізації 035.04 Германські мови і літератури (переклад включно) у дистанційному режимі з використанням ІТ-Технологій. Ступінь вищої освіти: бакалавр. Форма здобуття освіти: денна / Укладач: Н. Г. Ходаковська. Київ: Вид. центр КНЛУ, 2020. 20 с.

 

 

 

Укладач:

Ходаковська Н. Г. – кандидат філологічних наук, доцент

 

 

Рецензенти:

Школяренко В. І. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри германської філології Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка

Бондаренко Е. С. - кандидат філологічних наук, доцент кафедри германських і романських мов Київського національного лінгвістичного університету

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

німецької філології від 16 квітня 2020 р., протокол № 11

 

 

Завідувач кафедри:                    д. філол. н., проф. Гамзюк М. В.

(підпис)                                                               (прізвище, ініціали)

 

 

 

Затверджено на засіданні вченої ради

факультету германської філології від 4 травня 2020 р., протокол № 9

 

 

Декан факультету:          к. філол. н., доц. Мойсеєнко І. П.

(підпис)                                      (прізвище, ініціали)

 

 

 

 

 

 

Затверджено на засіданні вченої ради

Київського національного лінгвістичного університету

від __ 2020 р., протокол

 

 

ЗМІСТ

 

Пояснювальна записка 4
  1. Вимоги до здобувачів на атестаційному іспиті
4
  1. Структура і зміст атестаційного іспиту
7
2.1. Екзаменаційна письмова робота 7
2.2. Усна частина атестаційного іспиту 7
2.2.1. Перше завдання усної частини іспиту 7
2.2.2. Друге завдання усної частини іспиту 8
  1. Питання з теорії мови
8
  1. Критерії оцінювання здобувачів на атестаційному іспиті
9
4.1. Оцінювання письмової частини відповіді 9
4.2. Оцінювання усної частини відповіді 10
4.2.1. Оцінювання першого завдання 11
4.2.2. Оцінювання другого завдання 12
4.3. Підсумкова оцінка за атестаційний іспит 14
  1. Рекомендована література для підготовки до атестаційного іспиту
14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Програма атестаційного іспиту призначена для студентів, які закінчують Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю 035 Філологія.

Атестаційний іспит з першої іноземної мови (німецької) має на меті визначити готовність здобувачів вищої освіти до здійснення професійної діяльності, пов’язану із аналізом, творенням, перетворенням і оцінюванням письмових та усних текстів різних жанрів і стилів, організацією успішної комунікації німецькою мовою.

У межах атестаційного іспиту перевіряється і оцінюється рівень володіння майбутніми фахівцями практичними навичками користування інозеpмною мовою, що складають набуту в процесі навчання їх комунікативну компетентність: лінгвістичну, мовленнєву, лінгвокраїнознавчу, а також знання основних засад теоретичних мовних дисциплін, які вивчалися протягом чотирьох років навчання в університеті.

До складання атестаційного іспиту з першої іноземної мови (перший бакалаврський рівень) допускаються студенти IV курсу, які повністю виконали всі вимоги навчального плану, зокрема навчальних програм з практичного курсу першої іноземної мови, лінгвокраїнознавства, теоретичних курсів фонетики, граматики, історії мови, лексикології, стилістики, інтерпретації тексту, галузевого перекладу, практичного курсу перекладу і загального мовознавства.

На атестаційному іспиті з німецької мови як першої іноземної здобувачі вищої освіти мають обов’язково дотримуватися академічної доброчесності, що передбачено Положенням про академічну доброчесність здобувачів вищої освіти Київського національного лінгвістичного університету (перший (бакалаврський) і другий (магістерський) рівень вищої освіти, денна і заочна форма здобуття освіти), ухваленого вченою радою університету 02 жовтня 2019 року, наказ ректора № 470-0 від 02.10.2019 р.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти на атестаційному іспиті передбачає самостійне виконання завдань атестаційного іспиту (в усній, письмовій чи усній і письмовій формі); для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і здатностей.

Відповідно до Закону України «Про освіту» порушенням академічної доброчесності на атестаційному іспиту вважається: списування – виконання письмових чи інших робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених до використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів вищої освіти.

Атестаційний іспит відбувається онлайн у синхронному режимі в системі Skype із забезпеченням надійної ідентифікації студентів. Екзаменатор розробляє і розміщує завдання екзаменаційного білету. Письмова частина завдання розміщується на освітньому порталі університету, на платформі Moodle), доступ до завдання відкривається згідно з розкладом атестаційного іспиту, налаштовується доступ до виконання завдання, а саме день і час (дві академічні години після початку іспиту), фіксується останній термін здачі. У випадку технічної неможливості окремих студентів увійти на платформу Moodle, екзаменатор розробляє для здобувача нові форми перевірки знань та надсилає їм на особисту електронну пошту / Viber / Telegramm тощо). Упродовж двох академічних годин з моменту відправлення, здобувач повинен виконати письмово екзаменаційне завдання, вказати своє прізвище, ім’я, групу, назву дисципліни та дату і надіслати відповідь на електронну пошту / Viber / Telegramm тощо. Письмовий іспит проводиться з обов’язковим відео в форматі Skype. У випадку раптово виниклих технічних проблем впродовж часу проведення екзамену, негайно повідомлять декана факультету.

 

 

 

Для здобувачів, у яких в день іспиту або під час іспиту припиняється підключення до мережі Інтернет, декан факультету призначає інший час для приймання іспиту у період екзаменаційної сесії. Для здобувачів, у яких відсутня технічна можливість підключення до мережі Інтернет та є можливість телефонного зв’язку, встановлюється така послідовність приймання іспиту в усній формі: а) після надання групі здобувачів екзаменаційних білетів з письмового проведення іспиту, екзаменатор у телефонному режимі повідомляє здобувачу його питання; б) для підготовки відповіді здобувачу надається одна академічна година; в) прийом іспиту здійснюють за допомогою телефонного зв’язку із проведенням аудіозапису відповідей на поставлені питання; г) за результатами відповідей здобувачу виставляється оцінка до відомості обліку успішності.

При проведенні усної частини іспиту у всіх здобувачів повинні бути включені мікрофони і відеозв’язок. Здобувачі самі обирають номери білетів, доступ до яких отримують безпосередньо на початку іспиту в онлайн режимі. Вся процедура відбувається онлайн з відеофіксацією за допомогою відео-зв’язку Skype.

Атестаційний іспит проводиться іноземною мовою, що вивчається.

Для проведення атестаційного іспиту скликається екзаменаційна комісія у складі голови та екзаменаторів (членів) комісії. Комісія створюється щорічно наказом ректора й діє протягом календарного року.

 

 

  1. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І УМІНЬ ЗДОБУВАЧІВ НА АТЕСТАЦІЙНОМУ ІСПИТІ

 

Атестаційний іспит з першої іноземної мови для здобувачів вищої освіти «бакалавр» передбачає перевірку практичних навичок усного та писемного мовлення та оцінку рівня сформованості у студентів предметно-фахової компетенції: комунікативної, соціокультурної, професійної тощо шляхом демонстрації майбутніми філологами набутих ними теоретичних знань, практичних навичок та вмінь.

Завдання атестаційного іспиту полягають у перевірці й оцінці сформованих у студентів компетентностей, а саме:

  • Інтегральні компетентності (ІК):

– здатність вирішувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі філології та перекладу в процесі професійної діяльності або навчання, що передбачає застосування теорій та методів філологічної науки з використанням комплексу міждисциплінарних даних і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;

– здатність самостійно опановувати нові знання та критично оцінювати набутий досвід з позицій сучасної наукової парадигми.

  • Загальні компетентності (ЗК):

- здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;

– здатність використовувати знання з безпеки життєдіяльності, з фізичної культури та здорового способу життя;

– здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації;

– здатність до пошуку, опрацювання, використання та аналізу інформації з різних джерел;

– здатність до самовдосконалення, навчання впродовж життя;

– здатність бути критичним і самокритичним;

– здатність працювати автономно та в команді, діяти соціально відповідально та свідомо на основі етичних принципів;

– здатність цінувати та поважати різноманітність та мультикультурність;

– здатність генерувати нові ідеї (креативність), адаптуватися до нових ситуацій, переоцінювати накопичений досвід, аналізувати свої можливості;

– здатність формулювати завдання, планувати їх вирішення у часі та представляти результати вчасно;

– здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності й досягнення суспільства;

– здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми.

  • Фахові компетентності (ФК):

– Здатність вільно застосовувати чотири види мовленнєвої діяльності (читання, аудіювання, говоріння, письмо) для професійних потреб;

– здатність розпізнавати наміри повідомлення, володіти експресивними, емоційними, логічними засобами мови та спрямовувати їх для досягнення запланованого прагматичного результату.

– здатність планувати, організовувати, здійснювати і презентувати прикладне дослідження у галузі філології.

– здатність перекладати, реферувати та анотувати різножанрові тексти (суспільно-політичні, наукові у галузі філології, художні), робити лінгвостилістичний аналіз художніх текстів.

– володіння навичками складання рефератів і бібліографій по тематиці проведених досліджень, прийомами бібліографічного опису; знання основних бібліографічних джерел і пошукових систем.

– уміння чітко й виразно висловлювати свою думку, знаходити помилки (свої і чужі) в усному і писемному мовленні і коректно їх виправляти.

-здатність вільно користуватися фаховою термінологією в галузі філологічних і перекладознавчих досліджень.

– здатність аналізувати мовні й літературні явища за допомогою діагностичного інструментарію та володіти гнучким мисленням.

– уміння володіти екстралінгвальною компетентністю, тобто декларативними знаннями про світ, обізнаність із конкретними темами, енциклопедичними знаннями та знаннями культурних традицій носіїв германських мов .

– володіння навичками участі в наукових дискусіях у галузі філології, виступу з повідомленнями і доповідями, усного, письмового і віртуального (розміщення в інформаційних мережах) представлення матеріалів власних досліджень.

– здатність визначати особливості творчого процесу і враховувати їх у своїй діяльності, виявляти творчу ініціативу і прагнути до підвищення своєї майстерності.

– здатності планувати й організовувати освітній процес з іноземної мови на рівні року навчання, розділу, теми, уроку, комунікативної ситуації.

 

Зазначені компетентності передбачають досягнення майбутніми фахівцями таких програмних результатів:

Знати:

– німецьку мову на рівнях В2, С1 за шкалою Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;

– актуальні проблеми теорії мови та підходів до аналізу мовних і мовленнєвих явищ;

– прийоми забезпечення адекватності та еквівалентності перекладу;

– безеквівалентну лексику, власні назви та інтернаціоналізми, граматичні структури, що вимагають трансформації при перекладі;

– теоретичну базу, зокрема з фонетики, морфології, словотвору, синтаксису, лексикології, історії мови, теорії та практики перекладу, стилістики, і, відповідно, орфоепічну, лексичну та граматичну мовні норми, а також норми побудови тексту та дискурсу;

– особливості історичного, соціокультурного, політичного розвитку країни, мова якої вивчається, відбиті у мові та/або розглянуті крізь призму мови;

 

Вміти:

– застосовувати одержані знання при вирішенні професійних задач у міжкультурній комунікації;

– перекладати, реферувати та анотувати німецькою мовою суспільно-політичні, наукові, художні тексти;

– інтерпретувати та робити лінгвостилістичний аналіз автентичних німецькомовних художніх текстів;

– інтегрувати знання для реалізації письмової та усної комунікації іноземними мовами;

– дотримуватися правил академічної доброчесності у професійній діяльності;

– володіти методами лінгвістичного аналізу, розбивати іншомовний матеріал на компоненти, розуміти їх взаємозв’язки, взаємоструктуру;

– доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань і власну позицію щодо них як фахівцям, так і широкому загалу;

– застосовувати техніку та культуру педагогічного спілкування, методичні прийоми навчання іноземних мов з урахуванням вікових, індивідуальних, соціально-психологічних особливостей учнівських колективів;

– використовувати можливості комп’ютерної техніки і цифрових технологій у професійній діяльності;

– формулювати завдання, добирати інформацію з різних джерел, планувати вирішення завдань та представляти кінцевий продукт вчасно;

-готувати аналітичні матеріали із гуманітарних і суспільнознавчих питань.

– володіти сутністю культури безпечної життєдіяльності, етапами її формування, основами допомоги, основними життєвими цінностями.

– орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах і школах для здійснення прикладного дослідження у галузі філології.

– забезпечувати функціонування та підтримку інформаційних та культурних служб, діяльність яких має міжнародний характер.

Програмними результатами навчання є здобуття фундаментальних знань з теорії та практики німецької мови для здійснення професійної діяльності, пов’язаної із аналізом, творенням, перетворенням і оцінюванням письмових та усних текстів різних жанрів і стилів (як із науково-дослідною, критично-аналітичною, так і з прикладною метою), організацією успішної комунікації німецькою та українською мовами, отримання кваліфікації для ефективної роботи в сфері викладання німецької мови як іноземної.

Бакалавр може продовжити навчання на другому (магістерському) рівні вищої освіти за спеціальністю, за міждисциплінарними програмами, які вимагають знання іноземних мов на рівні В2 ‒ С1.

 

  1. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ АТЕСТАЦІЙНОГО ІСПИТУ

 

Атестаційний іспит для першого бакалаврського рівня складається з письмової і усної частин та відбувається протягом двох днів відповідно до розкладу проведення атестаційних іспитів.

Завданням письмової частини екзамену є письмове реферування іноземною мовою україномовної газетної статті з висвітленням власної думки щодо зазначеної проблематики.

Усна частина атестаційного іспиту включає два завдання, які спрямовані на перевірку практичних навичок користування іноземною мовою, знань про теоретичні засади провідних галузей лінгвістики.

Матеріал до атестаційного іспиту з німецької мови як першої іноземної мови оновлюється щорічно відповідними кафедральними методичними секціями та затверджується випусковою мовною кафедрою.

 

2.1. Письмова частина атестаційного іспиту

 

Завданням письмової роботи є реферування іноземною мовою україномовної газетної статті з висловленням власної думки щодо зазначеної проблематики.

Письмова робота з першої іноземної мови виконується в перший день атестаційного іспиту. Пропоновані для реферування статті обсягом 600–700 слів відбираються з урахуванням програмної тематики з курсу першої іноземної мови з І по ІV курси.

      Обсяг виконаної роботи 200–250 слів.

      Термін виконання – 2 академічні години.

Роботи перевіряються екзаменаторами (членами) відповідної екзаменаційної комісії та засвідчуються їхніми підписами.

 

            2.2. Усна частина атестаційного іспиту

 

Другим етапом атестаційного іспиту є його усна частина, яка включає два завдання − з практичних і теоретичних аспектів першої іноземної мови, що вивчається.

            Час, що надається студенту для підготовки відповіді, – 1 академічна година.

 

            2.2.1. Перше завдання усної частини іспиту

Ознайомлення із запропонованим автентичним іншомовним художнім текстом / статтею / віршем; виразне читання та переклад зазначеного уривку тексту українською мовою; розкриття змісту та висвітлення основної ідеї художнього тексту / статті / вірша; лінгвістичний коментар до тексту.

            Обсяг тексту для аналізу – до 2500 друкованих знаків.

Уривок для перекладу виділено в тексті підкресленням. Розкриття змісту художнього тексту / статті / вірша передбачає визначення його / її теми, короткий переказ і відповіді на запитання голови та членів (екзаменаторів) атестаційної комісії.

Лінгвістичний коментар до тексту повинен продемонструвати знання студентами основ теорії мови, що передбачено програмами з теоретичних мовних дисциплін, вивчених за чотири роки навчання, у їх застосуванні до практики аналізу. Зокрема, необхідними є:

– визначення функціонального стилю та жанрової належності тексту;

– характеристика його лексичного складу: лексичне значення слів (пряме / переносне);

– контекстуальні синоніми й антоніми; аналіз слів з позицій їх належності до певного функціонального стилю;

– аналіз синтаксичних явищ, важливих для тексту, що розглядається: структурні, комунікативні й прагматичні типи речень, їх стилістична значущість;

– виявлення та аналіз фонетичних, графічних, морфологічних, лексичних, граматичних виражальних засобів і стилістичних прийомів, вжитих у тексті;

– виявлення та аналіз безеквівалентної лексики, власних назв та інтернаціоналізмів, важливих для перекладу тексту;

– ідентифікація та аналіз граматичних структур, що вимагають трансформації при перекладі тексту;

– виявлення та пояснення соціокультурних, географічних, історичних, політичних маркерів у тексті, важливих для його аналізу.

 

2.2.2. Друге завдання усної частини іспиту

 

Питання з теоретичних мовних дисциплін

Теоретична підготовка майбутнього філолога іноземної мови включає знання основ теорії мови, її історії та сучасного стану, передбачає обізнаність майбутніх вчителів щодо структури та системи іноземної мови, що вивчається, закономірностей її функціонування.

Змістовна, логічна, чітка відповідь на теоретичне питання означає вміння показати смислові й структурні особливості мовних та мовленнєвих явищ, проілюструвати свою відповідь прикладами.

Відповідь на теоретичне питання передбачає також її професійну спрямованість, тобто коректне викладення теоретичного матеріалу з урахуванням норм володіння іноземною мовою, здатність та готовність студентів реалізувати одержані знання з теорії мови у своїй майбутній професійній діяльності.

 

  1. Питання з теорії мови

 

Загальне мовознавство

 

  1. Предмет когнітивної лінгвістики. Настанови когнітивної лінгвістики: експансіонізм, антропоцентризм, функціоналізм, експланаторність.
  2. Комунікативна лінгвістика. Комунікація як центральне поняття комунікативної лінгвістики.
  3. Проблема ″мова і суспільство″. Суспільна природа мови. Суспільні функції мови. Найголовніші (базові) функції мови.
  4. Основні типи та структурні ознаки дискурсу.
  5. Виникнення функціональної лінгвістики (функціоналізму).Основний принцип функціональної лінгвістики.

Історія німецької мови

 

  1. Склад приголосних давньоверхньонімецької мови. Давньоверхньонімецький пересув приголосних.
  2. Форми існування німецької мови в середньоверхньонімецький період. Ареал поширення німецької мови. Середньонижньонімецька мова.
  3. Внутрішньомовні і зовнішньомовні чинники мовних змін.
  4. Роль Мартіна Лютера у розвитку німецької мови.
  5. Тенденції розвитку сучасної німецької мови.

 

Лексикологія

 

  1. Слово, лексичне значення та його компоненти. Основні типи лексичного значення.
  2. Словотворення як один із шляхів збагачення словника німецької мови (словоскладання, деривація, конверсія).
  3. Семантична деривація в німецькій мові (розширення, звуження та перенесення значення).
  4. Запозичення в словниковому складі сучасної німецької мови.
  5. Фразеологія як один із шляхів збагачення словникового складу.

 

Теоретична граматика

 

  1. Основні поняття граматичної теорії (граматичне значення, граматична форма, граматична категорія, основні одиниці морфології та синтаксису).
  2. Частини мови, їх визначення. Проблема класифікації частин мови.
  3. Граматичні категорії іменника.
  4. Граматичні категорії дієслова.
  5. Речення, його визначення та ознаки. Складнопідрядне і складносурядне речення.

 

Стилістика

 

  1. Стилістичне, функціональне та контекстуальне забарвлення лексичних одиниць.
  2. Основні засоби образності та їх стилістичні функції.
  3. Синтаксичні стилістичні фігури.

24.Функціональний стиль, його визначення. Класифікація стилів, їх характеристика.

  1. Композиційно-мовленнєві форми тексту.

 

Теоретична фонетика

 

  1. 26. Голосні і приголосні німецької мови у зіставленні з українською мовою.
  2. 27. Фонема, її алофони та ознаки.
  3. 28. Словесний наголос в німецькій мові.
  4. 29. Модифікація звуків у мовному потоці.
  5. 30. Інтонаційна система німецької мови.

 

Інтерпретація тексту

 

  1. Загальні лінгвістичні поняття інтерпретації тексту.
  2. Текст як комунікативна одиниця. Жанри епічних текстів.
  3. Рівні актуалізації мовних одиниць у художньому тексті. Фонетичний і лексичний рівні.
  4. Актуалізація мовних одиниць на синтаксичному рівні.

 

Галузевий переклад

 

  1. Предмет, зміст і основні завдання курсу «Галузевий переклад».
  2. Загальні особливості фахових мов. Термінологічні аспекти перекладу.
  3. Особливості перекладу текстів хімічної галузі.
  4. Переклад галузевого тексту в сфері економіки.
  5. Oсобливості перекладу текстів юриспруденції.
  6. Переклад галузевого тексту в екологічній сфері.

 

Лінгвокраїнознавство

 

  1. 1. Політична система і державний лад Німеччини, Австрії і Швейцарської конфедерації.
  2. Народне господарство і економічна політика німецькомовних країн.
  3. Особливості німецької мови в німецькомовних країнах.
  4. Особливості менталітету в німецькомовних країнах.
  5. Культура і мистецтво в німецькомовних країнах: історія і сучасність.
  6. Особливості харчових звичок, звичаї і традиції в німецькомовних країнах.

 

  1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

НА АТЕСТАЦІЙНОМУ ІСПИТІ

 

4.1. Оцінювання письмової частини відповіді

 

Реферування газетної статті передбачає контроль мовної компетентності, набутої студентом-випускником, а також визначення рівня сформованості вмінь і навичок писемної комунікації в межах навчальної програми. Студент повинен продемонструвати сутнісне бачення і розуміння інформації, активний характер її осмислення.

Екзаменаційний бал за письмову роботу на атестаційному іспиті складається із суми балів за зміст твору та за його форму. Під формою твору розуміється власне грамотність її написання. У ході перевірки форми письмової роботи увага зосереджується на трьох основних аспектах: граматичному, лексичному та орфографічному. Максимально за письмову частину атестаційного іспиту студент може отримати 40 балів.

Підсумковий бал за письмову частину атестаційного іспиту виставляється за такими критеріями:

 

Таблиця 1

 

Оцінювання письмової частини відповіді

 

з/пКритерії

ОцінюванняМаксимальна кількість балівЗміст критеріїв оцінюванняОцінка в балах1.Зміст письмової роботи20– повне розкриття змісту статті іноземною мовою;

– змістовний, логічний та аргументований виклад матеріалу з дотриманням необхідних між фразових зв’язків;

– доцільне використання лексики та синтаксичних конструкцій

 

– неповне розкриття змісту статті;

– незначні порушення у змістовному, логічному та аргументованому викладі матеріалу з дотриманням необхідних міжфразових зв’язків;

– незначні помилки у лексичному та синтаксичному оформленні твору

 

– зміст статті розкритий частково;

є істотні порушення у змістовному та логічному викладі матеріалу; недостатня аргументованість викладу; суттєві порушення у дотриманні необхідних міжфразових зв’язків та у

використанні лексики і синтаксичних конструкцій

 

– зміст статті не розкритий;

– відсутній логічний та аргументований виклад матеріалу; наявні

– грубі порушення у вживанні засобів міжфразових зв’язків;

– неправильне вживання лексики та синтаксичних конструкцій.

18–20

 

 

 

 

 

 

 

 

15–17

 

 

 

 

 

 

 

12–14

 

 

 

 

 

 

 

 

0–11

2.Форма письмової роботи

20– не більше 4 граматичних, лексичних або орфографічних;

– не більше 8 граматичних, лексичних або орфографічних;

– не більше 12 граматичних, лексичних або орфографічних;

– 13 та більше граматичних, лексичних або орфографічних18–20

 

15–17

 

12–14

 

0–11

 

4.2. Оцінювання усної частини відповіді

 

            При виставленні оцінки за виконання завдань усної частини атестаційного іспиту враховується змістовність, ґрунтовність відповіді та форма її репрезентації, комунікативна компетентність студентів-випускників, володіння ними основ теорії мови. Оцінювання усних відповідей здійснюється згідно з вимогами до конкретних завдань екзаменаційного білету. Загалом за усну частину відповіді на комплексному кваліфікаційному іспиті студент може набрати 60 балів.

 

4.2.1. Оцінювання першого завдання

 

Перше завдання: Ознайомлення із запропонованим іншомовним художнім автентичним текстом / статтею / віршем, виразне читання та переклад зазначеного уривку українською мовою; розкриття змісту та висвітлення основної ідеї тексту / статті / вірша; лінгвістичний коментар до тексту.

Вимоги до першого завдання усної частини відповіді:

Зміст відповіді:

– повне розуміння змісту тексту;

– його адекватний та логічний переказ у стислій формі;

– правильний переклад вказаного уривку;

– логічна побудова відповіді;

– дотримання необхідних міжфразових зв’язків;

– логічні відповіді на запитання, поставлені екзаменаторами стосовно змісту тексту;

– висловлення власної точки зору та особистої оцінки прочитаного;

– змістовний та детальний аналіз лінгвістичних особливостей тексту;

– смислова та комунікативна інтерпретація його основної ідеї.

Форма відповіді:

– правильне фонетичне оформлення мовлення;

– вільне володіння навичками монологічного та діалогічного мовлення;

– широка варіативність лексичних, граматичних структур і доцільність їх використання.

 

Таблиця 2 Оцінювання першого завдання усної частини іспиту

 

з/пЗміст питанняМаксимальна кількість балівЗміст критеріїв оцінюванняОцінка в балах

 

1. Ознайомлення із запропонованим іншомовним художнім автентичним текстом / статтею / віршем, виразне читання та переклад зазначеного уривку українською мовою; розкриття змісту та висвітлення основної ідеї тексту / статті / вірша; лінгвістичний коментар до тексту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– невиконання однієї незначної вимоги до змісту чи однієї незначної вимоги до форми;

– допускається до 5 незначних помилок фонетичного, лексичного, граматичного або стилістичного характеру

 

– невиконання однієї істотної вимоги до змісту та/чи однієї істотної вимоги до форми;

– допускається до 6-9 помилок фонетичного, лексичного, граматичного або стилістичного характеру

 

– невиконання до двох/трьох вимог до змісту та/чи двох/трьох вимог до форми;

– допускається до 10-14 помилок фонетичного, лексичного, граматичного або стилістичного характеру

 

– невиконання більше трьох вимог до змісту та/чи більше трьох вимог до форми;

– наявність у відповіді студента більше 15 помилок фонетичного, лексичного, граматичного або стилістичного характеру.28-30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23-27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18-22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0-17

 

 

 

 

 

 

4.2.2. Оцінювання другого завдання

 

Друге завдання: Питання з теоретичних мовних дисциплін

Вимоги до другого завдання усної частини відповіді:

зміст відповіді:

– повне розкриття теоретичного питання;

– пояснення смислових, структурних, функціональних ознак та особливостей обговорюваних явищ;

– надання необхідних дефініцій понять;

– демонстрація сутнісного бачення і розуміння теоретичної інформації, її осмислення;

– ілюстрація своєї відповіді прикладами;

форма відповіді:

– вільне володіння навичками монологічного мовлення;

– змістовна, логічна, чітка побудова відповіді;

– фонетично, граматично, лексично та стилістично правильне мовне оформлення.

 

Оцінювання другого завдання усної відповіді студента на атестаційному іспиті наведені у таблиці 3:

Таблиця 3 Оцінювання другого завдання усної частини іспиту

 

з/пЗміст питанняМаксимальна кількість балівЗміст критеріїв оцінюванняОцінка в балах2.Питання з теоретичних мовних дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– невиконання однієї незначної вимоги до змісту або однієї незначної вимоги до форми;

– допускається до 4 незначних помилок фонетичного, лексичного, граматичного або стилістичного характеру

 

– невиконання однієї істотної вимоги до змісту та/чи однієї істотної вимоги до форми;

– допускається до 5-7 помилок фонетичного, лексичного, граматичного або стилістичного характеру

 

– невиконання до двох/трьох вимог до змісту та однієї значної вимоги до форми;

– допускається до 8-10 помилок фонетичного, лексичного, граматичного або стилістичного характеру

 

–невиконання чотирьох/п’яти вимог до змісту та двох вимог до форми;

– наявність у відповіді студента більше 10 помилок фонетичного, лексичного, граматичного або стилістичного характеру28-30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23-27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18-22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0-17

 

4.3. Критерії комплексної оцінки за результатами письмової та усної частин атестаційного іспиту

Система оцінювання результатів атестаційного іспиту є накопичувальною. Складниками підсумкового балу за атестаційний іспит є:

– бали за письмове реферування іноземною мовою україномовної статті;

– бали за усний лінгвістичний коментар тексту;

– бали за відповідь на питання з теоретичних мовних дисциплін.

            Наприклад, на атестаційному іспиті студент отримав за письмове завдання 37 бали (18 балів за форму і 19 балів за зміст), за інтерпретацію німецькомовного тексту 23 бали і за відповідь на питання з теоретичних мовних дисциплін 20 балів. Рейтинговий бал студента на комплексному кваліфікаційному іспиті становитиме: 37+23+20=80 балів.

Підсумкова оцінка за відповідь на атестаційному іспиті за 100-бальною шкалою, шкалою ЄКТС і національною шкалою виставляється за Таблицею 4:

 

Таблиця 4

Підсумкова оцінка за атестаційний іспит

 

Рейтинговий бал за 100-бальною шкалою Оцінка за шкалою ЄКТС Підсумкова оцінка за національною шкалою
90-100 A Відмінно
82-89 B Добре
75-81 C
66-74 D Задовільно
60-65 E
0-59 F Незадовільно

 

Рішення атестаційної комісії про оцінку знань, продемонстрованих студентами-випускниками при складанні атестаційного іспиту з першої іноземної мови, приймається на її закритому засіданні.

 

 

  1. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО АТЕСТАЦІЙНОГО ІСПИТУ

 

Загальне мовознавство

 

  1. Кочерган М. П.Загальне мовознавство / М. П. Кочерган. Підручник. Видання 2-ге, виправлене і доповнене.  К.: Академія. 2006. 456 с.
  2. Семчинський С. В. Загальне мовознавство/ С. В. Семчинський.  К.: Вища школа. 1996. 416 c.
  3. Apeltauer E.Bilingualismus Mehrsprachigkeit // Deutsch als Fremdsprache, hg. v. Gert Henrici u.a. Berlin, 2001. № 3. 4548.
  4. Bußmann H.Lexikon der Sprachwissenschaft / H. Bußmann. Bibliographisches Institut. Mannheim/Wien/Zürich. Kröner Auflage: 3. aktualisierte und erweiterte Auflage. 2002. 783 S.
  5. Boretzky N.Einführung in die historische Linguistik / N. Boretzky. Tübingen: Rowohlt, Reinbek, 1977. 135 S.
  6. Deleuze G.Woran erkennt man den Strukturalismus? Berlin: Merve Verlag, 1992. 300 S.
  7. Saussurede F. Grundfragen der allgemeinen Sprachwissenschaft. 2. Auflage. Berlin, New York: Walter de Gruyter. 291 S.
  8. Schlieben Lange B. Eine Einführung / B. Schlieben Lange. 3., überarb. und erw. Auflage. Stuttgart; Berlin; Köln: Kohlhammer, 1991. 306 S.
  9. Schwarz M.Einführung in die Kognitive Linguistik. Tübingen und Basel: A. Francke Verlag, 1996. 208 S.
  10. Vater H.Einführung in die Sprachwissenschaft / H. Vater. 2. verbesserte Auflage. München: Wilhelm Fink, 1996. 250 S.
  11. Veith W.H. Soziolinguistik. Ein Arbeitsbuch mit 100 Abbildungen sowie Kontrollfragen und Antworten / W. H. Veith. Tübingen: Narr Verlag, 2002. 200 S.
  12. Watzlawick P.Menschliche Kommunikation: Formen, Störungen, Paradoxien / P. Watzlawick. München: Verlag Hans Huber, Hogrefe AG; Auflage, 2011. 322 S.
  13. Einführung in die Sprachwissenschaft. Режим доступу до джерела: https://www.unileipzig.de/~oehl/SkriptEinfuehrungSprachwissenschaft.pdf.
  14. Linguistik Режим доступу до джерела: http://www.blogs.unimainz.de/fb05linguistik/files/2013/05/BA_Linguistik_Allgemeine_VergleichendeSprachwissenschaft.pdf.
  15. Allgemeine Sprachwissenschaft Режим доступу до джерела: https://www.unimuenster.de/imperia/md/content/allgemeine_sprachwissenschaft/dozentenunterlagen/098080/einfuehrung1alt.pdf.

 

Історія мови

 

  1. Бублик В. Н. Історія німецької мови: Посібник. Київ: Вища школа, 1983. 230 с.
  2. Левицький В.В., Поль Г.Д. Історія німецької мови. Вінниця: Нова книга, 2010. 256 с.
  3. Ходаковська Н. Г. ″Історія німецької мови″ для студентів факультету вечірнього та заочного навчання. Київ: Вид. центр КНЛУ, 2010. 104 с.
  4. Чемоданов Н. С. Хрестоматия по истории немецкого языка, Москва: Высшая школа, 1978. 288 с.
  5. Moskalskaja O. I. Deutsche Sprachgeschichte. M.: Academia, 2003. 280 S.
  6. W. Deutsche Sprachgeschichte. B.: Narr, 2000. 305 S.
  7. Deutsche Sprachgeschichte. http://de.wikipedia.org/wiki/Deutsche_Sprachgeschichte.

 

Теоретична фонетика

 

  1. Бондарко Л. В., Вербицкая Л. А., Гордина М. В. Основы общей фонетики. С.-Пб., 2000. Изд-во Петербургского ун-та., 2000. 152 с.
  2. Зиндер Л. Р. Общая фонетика: Учебное пособие. Москва: Высшая школа, 1979. 312 с.
  3. Зиндер Л. Р. Теоретический курс фонетики современного немецкого языка. С.-Пб.: Академия, 2003. 160 с.
  4. Светозарова Н. Д. Фонетика спонтанной речи. Ленинград: Изд-во ЛГУ,
    190 с.
  5. Стеріополо О. І. Теоретичні засади фонетики німецької мови. Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. 320 с.
  6. Щерба Л. В. О разных стилях произношения и об идеальном фонетическом составе слов. Москва: Просвещение, 1957. С. 21–25.
  7. Duden-Aussprachewörterbuch. Band 6-, überarbeitete und aktualisierte Auflage. Berlin: Duden Verlag, 2015. 928 S.
  8. Hakkarainen H. J. Phonetik des Deutschen. München: Fink, 1995. 197 S.
  9. Kohler K. J. Einführung in die Phonetik des Deutschen. Berlin: Erich Schmidt, 1995. 249 S.
  10. Krech E.-M., Stock E., Hirschfeld U. Deutsches Aussprachewörterbuch / Krech E.-M., Stock E., Hirschfeld U., Anders L.Ch. Berlin: Walter de Gruyter, 2009. 1076 S.
  11. Mangold M. Theoretische und praktische Phonetik. Hamburg: Buske,
    202 S.
  12. Pompino-Marschall B. Einführung in die Phonetik. – Berlin: De Gruyter,
    215 S.
  13. Reinke K. Einführung in die Phonetik. URL: http://herder.philol.uni-leipzig.de/temp/lehrende/reinke/arbeitsblaetter/zusammenfassungphonologie.pdf.

 

Лексикологія

 

  1. Володіна Т. С. Theoretische und praktische Lexikologie der modernen deutschen Sprache / Т. С. Володина. Севастополь: «Дельта», 2013. 292 с.
  2. Девкин В. Д. Немецкая лексикография: учеб. пособие для вузов / В. Д. Девкин. М., 2005. 205 с.
  3. Левицький В. В. Лексикологія німецької мови: посібник. Вінниця: Нова Книга, 2014. 392 с.
  4. Огуй О. Д. Лексикологія німецької мови. Lexikologie der deutschen Sprache: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця: Нова книга, 2003. 416 с.
  5. Юханов О. С. Deutsche Lexikologie / О.С. Юханов. Київ: Вища школа, 2008. 124 с.
  6. Burger H. Phraseologie: eine Einführung am Beispiel des Deutschen. 5. Aufl. / H. Burger. Berlin, 2015. 241 S.
  7. Grundzüge der Lexikologie // Kleine Enzyklopädie deutsche Sprache / W. Fleischer u.a. (Hrsg.). Frankfurt am Main etc., 2001. 376 S.
  8. Iskos A., Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. Ленинград: Просвещение, 1970. 294 с.
  9. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1982. 250 S.
  10. Lutzeier P. R. Lexikologie: ein Arbeitsbuch / P.R. Lutzer. Tübingen, 1995. 235 S.
  11. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tübingen: Niemeyer, 1992. 306 S.
  12. Stepanova M. D., Cernyševa I. I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. [2., verarb. Aufl.]. M.: Hochschule, 1986. 247 S.
  13. Schlaefer M. Lexikologie und Lexikographie: eine Einführung am Beispiel deutscher Wörterbücher / M. Schaefer. Berlin, 2002. 239 S.
  14. Wotjak B. Zur Abgrenzung und Beschreibung verbonominaler Wortverbindungen (Wortidiome, Funktionsverbgefüge, Kollokationen) / B. Wotjak, A. Heine. //DaF 3. 154 S.
  15. Добровольский Д. О. Беседы о немецком слове. М.: Языки славянской культуры, 2013. 752 с. Режим доступу до джерела: https://books.google.com.ua/books?id=q8GFCgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru&source=gbs_atb#v=onepage&q&f=false.
  16. Geyken A. Automatische Wortschatzerschließung großer Textkorpora am Beispiel des DWDS. In Annelies Häcki Buhofer (Hg.). Fortschritte in Sprach- und Textkorpusdesign und linguistischer Korpusanalyse II. Linguistik online 39, 3/2009. URL: http://www.linguistik-online.de/39_09/geyken.html.
  17. Hümmer Ch. Semantische Besonderheiten phraseologischer Ausdrücke – korpusbasierte Analyse. URL: https://bop.unibe.ch/linguistik-online/article/view/742/1264.
  18. Klein W., Geyken A. Das Digitale Wörterbuch der Deutschen Sprache (DWDS). In: Heid U., Schierholz S., Schweickard W., Wiegand H.E., Gouws R.H., Wolski W. (Hg.): Lexikographica. Berlin, New York, S. 79-93. URL: https://www.dwds.de/static/publications/text/KleinGeykenDWDS.pdf.
  19. Oberholzer S. Sprachgebrauch und Spracheinstellungen in der Deutschschweiz. Pfarrpersonen als sprachbewusste Sprecherinnen und Sprecher im Fokus. URL: https://bop.unibe.ch/linguistik-online/article/view/4084/6126.
  20. Studler R. Räume und Grenzen in der Laienmetasprache. Eine Metaphernanalyse zu Sprache und Sprecher. URL: https://bop.unibe.ch/linguistik-online/article/view/4090.

 

Теоретична граматика

 

  1. Admoni W. Der deutsche Sprachbau. [4. Aufl.]. München, 1986.
  2. Charitonowa I. J. Theoretische Grammatik der deutschen Sprache. Syntax. K.,
  3. Die Grammatik. Band 4. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 2010.
  4. Fit für das Bachelorstudium. Grundwissen Grammatik. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 2009.
  5. Dürscheid, Ch. Grundlagen und Theorien. [4., überarb. Aufl.]. Göttingen: Vandenhoeck& Ruprecht, 2007.
  6. Eisenberg, P. Grundriss der deutschen Grammatik. Band 1: Das Wort. [3. Aufl.]. Stuttgart; Weimar: Metzler, 2006.
  7. Eisenberg, P. Grundriss der deutschen Grammatik. Band 2: Der Satz. Stuttgart; Weimar: Metzler, 1999.
  8. Moskalskaja O. I. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. M., 2004
  9. Schendels E. Deutsche Grammatik. Morphologie. Syntax. Text. M., 1988.
  10. Sommerfeldt К.-E., Starke G. Einführung in die Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. Max Niemeyer Verlag. Tübingen 1992.
  11. Fit für das Bachelorstudium. Grundwissen Grammatik. URL: www.duden.de/bachelor.
  12. Vorlesungen in Morphologie und Syntax. Universität Potsdam. URL: http://www.unipotsdam.de/u/slavistik/vc/rlmprcht/rsg/morphologie/nomen/skripte/skr_subst_syntax_relationen.htm.
  13. Raffelsiefen Renate. Institut für deutsche Sprache, Mannheim. URL: http://www1.ids-mannheim.de/gra/.
  14. Weinrich Harald. Textgrammatik der deutschen Sprache. DUDENVERLAG. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich, 1993. URL: http://www.twirpx.com/file/642634.

 

Стилістика

 

  1. Брандес М. П. Стилистика немецкого языка. Москва: Высшая школа, 1990. 320 с.
  2. Богатырева Н. А., Ноздрина Л. А. Стилистика современного немецкого языка / Н. А. Богатырева, Л. А. Ноздрина. Москва:Academia, 2005. 336 с.
  3. Іваненко С. М., Карпусь А. К. Лінгвостилістична інтерпретація тексту (для факультетів іноземних мов університетів і педагогічних вищих закладів освіти): Підручник. Київ: КНЛУ, 1998. 176 с.
  4. Тимченко Є. П. Порівняльна стилістика німецької та української мов / Є. П. Тимченко. Навчальний посібник. Вінниця: Нова Книга, 2006. 240 с.
  5. Brandes M. Übungen zur deutschen Stilistik / M. P. Brandes. M.: Verlag Hochschule. 1990. 142 S.
  6. Brinker K. Linguistische Textanalyse. Eine Einführung in Grundbegriffe und Methoden. Berlin: Erich Schmidt, 1988. 543 S.
  7. Eroms H.-W. Stil und Stilistik. Eine Einführung / H.-W. Eroms. 2., neu bearb. und erweit. Auflage. Erich Schmidt Verlag: Berlin, 2014. 293 S.
  8. Fleischer W., Michel G., Starke G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache / Fleischer, G. Michel, G. Starke. 2. A. Frankfurt/Main: Peter Lang, 1996. 341S.
  9. Hodakowska N. G. Stilistik der deutschen Sprache / N. G. Hodakowska. Kиїв: ПП ″ЦУ Дизайн″, 2010. 216 S.
  10. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache / E. 2. Aufl. M.: Verlag Hochschule. 1963. 467 S.
  11. Riesel E., Schendels E. Deutsche Stilistik / E. Riesel, E. M.: Verlag Hochschule. 1975. 316 S.
  12. Sandig B. Stilistik der deutschen Sprache / B. Berlin, N. Y. Walter deGruyter, 1987. 370 S.
  13. Sowinski B. Stilistik: Stiltheorien und Stilanalysen / B. 2. überarb. und akt. Aufl. Stuttgart, Weimar: J. B. Metzler, 1999. 248 S.
  14. Sanders W. Gutes Deutsch – besseres Deutsch. Praktische Stillehre der deutschen Gegenwartssprache / Willy Sanders. 5. Aufl. Darmstadt: WBG, 2009. 294 S.
  15. Sandig B. Textstilistik des Deutschen / B. 2,. völlig neu bearbeitete und erweiterte Auflage. Berlin, New York: Walter de Gruyter Studienbuch, 2006. 584 S.

 

Інтерпретація тексту

 

  1. Beniulienë A. Interpretation literarischer Texte. Mokymo-metodinë medþiaga. IV kurso studentams Vilnius, 2004. 80 S.
  2. Bessmertnaja N., Wittmers E. Übungsbuch zur Textlinguistik / N. Bessmertnaja, E. Wittmers. Moskau: Vysšaja škola, 1979. 172 S.
  3. Burger H. Eine Einführung in Sprache und Kommunikationsformen. Burger, M. Luginbühl. Language Arts & Disciplines. 2005. 486 S.
  4. Ebel G. Deutscher Aufsatz II / Gerhard Ebel. München: Mentor Verlag, 1982. S. 77–91.
  5. Karpus A., Wolodina T. Einführung in die Textinterpretation. Sewastopol, 2013. 168 S.
  6. Linguostilistische TextinterpretationDeutsch für Fortgeschrittene / С. М. Іваненко, А. К. Карпусь. : KNLU, 1998. 176 S.
  7. Tymtschenko E. Vergleichende Stilistik der deutschen und ukrainischen Sprache. Vinnyzja: Nova Knyha, 2006. 240 S.
  8. Riesel E. Theorie und Praxis der linguostilistischen Textinterpretation. : Verlag Hochschule. 1974. 184 S.
  9. Бабенко Л.Г. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и практика: учебник; практикум / Л.Г. Бабенко, Ю.В. Казарин. 2-е изд. Москва: Флинта: Наука, 2004. 496 с.
  10. Денисова Т.М. Лингвостилистическая интерпретация художественного текста в аспекте межкультурной коммуникации [Электронный ресурс]: Linguostilistische Textinterpretation unter dem Aspekt der interkulturellen Kommunikation: учеб. пособие на немецком языке для студ. 4-5 курсов. Кострома: КГУ им. Н. А. Некрасова, 2013. 58 с.
  11. Kellermann R. Gedichte analysieren und interpretieren. Reclam Kompakt-wissen XL. Kindle Edition Reclam Verlag. 2017. 154 S.
  12. Riesel E. Zur Analyse des sprachlichen Stoffes eines schöngeistigen Werkes / Sprachpflege, 2, 1960. S. 37 -
  13. Sandig B. Ausdrucksmöglichkeiten des Bewertens: Ein Beschreibungsrahmen im Zusammenhang eines funktionalen Textes / Deutsche Sprache 7. S. 94 –
  14. Stein E. Wege zum Gedicht. Eine Einführung in die Gedichtbetrachtung und Gedicht Behandlung. Berlin Verlag: Volk und Wissen, 1969. 240 S.
  15. Tischer B. Sprache und Emotion. Theoriebildende Ansätze und Bedeutung für Sprechwissenschaft und Psycholinguistik / G. Kegel, Th. Arnold, K. Dahlmeier, G. Schmidt & B. Tischer (Hrsg.): Sprechwissenschaft & Psycholinguistik 4. Oplade. Westdeutscher Verlag, 1988. S. 9 –

 

Галузевий переклад

 

  1. Ачкевич В. А. Немецкий язык для юристов: Учеб. пособие / под ред. проф. И. А. Горшенёвой. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2010. 416 с.
  2. Бескоровайная Н. А. Besonderheiten und Merkmale der Fachsprache // Молодой ученый. 2016. № С. 1002-1005.
  3. Білозерська Л. В., Возненко Н. В., Радецька С. В. Термінологія та переклад. Навч. посібник для студентів філол. напряму підготовки. Вінниця: НОВА КНИГА. 2010. 232 с.
  4. Коптілов В. Теорія і практика перекладу: навч. посібник для студентів. Київ: Юніверс, 2003. 280 с.
  5. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник. Вінниця: Нова книга, 2001. 512 с.
  6. Кравченко А. П. Немецкий язык для юристов: учебное пособие. Ростов н/Д., 2009.
  7. Кравченко А. П. Практикум по немецкому языку для юристов. Ростов/н/Д., 1999.
  8. Латышев Л. К. Технология перевода: учеб. пособие по подготовке переводчиков (с немецкого языка). [4-е изд.]. Москва: Академия, 2008. 320 с.
  9. Латышев Л. К., Семенов А. Л. Перевод: теория, практика и методика преподавания. [4-е изд.]. Москва: Академия, 2008. 192 с.
  10. Никифорова А. А. Судебная система Германии. Москва: РАП, 2007.
  11. Роганова З. Е. Пособие по переводу с немецкого на русский язык. Москва: Из-во литературы на иностран. языках, 1961. 304 с.
  12. Сущинский И. И. Практический курс современного немецкого языка для юридических и гуманитарных вузов: Учебник. Москва: 2009.
  13. Терехова С. І. Вступ до перекладознавства (сучасні проблеми і теорії. Діяльність перекладача). Київ: Вид. центр КДЛУ, 2001.  92 с.
  14. Томсон Г. В. Немецкий язык. Курс юридического перевода. Гражданское и торговое право. Москва: Восток-Запад, 2004.
  15. Albrecht J. Übersetzung und Linguistik. Tübingen: Gunter Narr Verlag, 2005. 313 S.
  16. Bauer Fritz, Walter Gerhard. Einführung in das Recht der Bundesrepublik Deutschland. 6. München, 2009.
  17. Bußmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft. Stuttgart: Kröner, 2002. 211 с.
  18. Fluck, H. R. Fachssprachen, Einführung und Biographie. Tübingen: 1996, S. 16
  19. Hönig Hans G. Konstruktives Übersetzen. [2., durchges. Aufl.]. Tübingen: Stauffenburg, 1997. 195
  20. Jung Lothar Lese- und Arbeitsbuch. Max Hueber Verlag, 2006.
  21. Kontutyte E. Einführung in die Fachsprachenlinguistik. Vilniaus universiteto leidykla. 2017. 67S.
  22. Koller W. Einführung in die Übersetzungswissenschaft. [7., aktual. Aufl.]. Wiebelsheim: Quelle und Meyer, 2004. 343 S.
  23. Nord Ch. Fertigkeit Übersetzen. Fernstudieneinheit 39. München: Goethe-Institut, 1999. 153 S.
  24. Roelke T. Berlin: Erich Schmidt, 1999. 250 с.