Кафедра німецької філології

КОНЦЕПЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 035 ФІЛОЛОГІЯ

СХВАЛЕНО
вченою радою Київського національного лінгвістичного університету
протокол № 9
від «28» грудня 2017 року

Ректор Р. В. Васько

КОНЦЕПЦІЯ
освітньої діяльності
за спеціальністю 035 Філологія
Галузі знань 03 Гуманітарні науки
Другого (магістерського) рівня освіти

Концепція освітньої діяльності за спеціальністю 035 Філологія освітньо-професійної програми «Сучасні філологічні студії (німецька мова і друга іноземна мова): лінгвістика та перекладознавство» опирається на концепцію освітньої діяльності Київського національного лінгвістичного університету.
2.1. Головними напрямами освітньої за спеціальністю 035 Філологія освітньо-професійної програми «Сучасні філологічні студії (німецька мова і друга іноземна мова): лінгвістика та перекладознавство» є:
1) збагачення інтелектуального та духовного потенціалу держави, формування пріоритетів національних і загальнолюдських цінностей;
2) підготовка висококваліфікованих і конкурентоспроможних на національному та міжнародному ринках праці фахівців, у тому числі з іноземних громадян, для наукових та освітніх установ, органів державної влади та управління, підприємств усіх форм власності за рівнями вищої освіти бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук за освітніми програмами, зміст яких забезпечує формування компетентностей, що є необхідними для професійної діяльності, для самореалізації особистості, для вияву громадянської позиції, здатності взаємодіяти у суспільстві;
3) освітня діяльність з підвищення кваліфікації для осіб з вищою освітою всіх рівнів і підготовка до вступу у вищі навчальні заклади громадян України та іноземців.
2.2. Принципами освітньої діяльності є:
1. Доступність вищої освіти, яка безпосередньо сприяє підготовці конкурентоспроможних фахівців, вихованню патріотично налаштованої молоді, що позитивно впливає на сталий розвиток суспільства.
Рівний доступ до здобуття вищої освіти забезпечується шляхом:
1) запровадження ефективної системи інформування громадськості про можливості здобуття освіти в Університеті;
2) створення умов для здобуття безоплатної вищої освіти на конкурсних засадах;
3) удосконалення правових шляхів здобуття освіти за рахунок коштів юридичних і фізичних осіб;
4) розширення можливостей здобуття вищої освіти за рахунок індивідуального кредитування;
5) пільгових умов для здобуття вищої освіти дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та дітьми-інвалідами відповідно до законодавства;
6) сприяння розвитку мережі навчально-консультаційних центрів у містах України для надання умов здобуття вищої освіти молоді за місцем проживання;
7) розвитку і запровадження дистанційної форми навчання;
8) дотримання засад демократичності, прозорості та гласності у формуванні контингенту студентів, зокрема шляхом незалежного тестування.
2. Патріотичне виховання молоді здійснюється через:
1) забезпечення культурного й духовного розвитку особистості, виховання в дусі патріотизму та поваги до Конституції України;
2) прищеплення студентам демократичного світогляду, дотримання громадянських прав і свобод, поваги до традицій, культури, віросповідання та формування мультикультурних компетенцій;
3) формування й розвиток в молоді творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти й самореалізації особистості;
4) стимулювання в молоді прагнення до здорового способу життя;
5) розвиток гуманістичної освіти, що ґрунтується на культурноісторичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності;
6) запровадження національної ідеї, що сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями;
7) формування в молоді потреби й уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньоестетичної, трудової, екологічної культури;
8) прищеплення здатності до самостійного мислення, суспільного вибору й діяльності, спрямованої на процвітання України;
9) створення системи безперервної мовної освіти, що забезпечує обов’язкове оволодіння громадянами України державною мовою та практичне оволодіння двома і більше іноземними мовами;
10) сприяння розвитку високої мовної культури громадян, вихованню поваги до мов національних меншин України, толерантності в ставленні до носіїв різних мов і культур;
11) реалізацію мовної стратегії, комплексного й послідовного впровадження просвітницьких, науково-методичних, роз’яснювальних заходів;
12) сприяння формуванню нової ціннісної системи суспільства – відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшити соціальну нерівність;
13) формування відповідальності за власний добробут, стан суспільства.
3. Інтеграція в європейський простір вищої освіти за умови збереження й розвитку досягнень і прогресивних традицій навчального процесу кафедри німецької філології. Використання зарубіжного досвіду шляхом:
1) проведення спільних наукових досліджень, співробітництва з міжнародними фондами, проведення міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів;
2) сприяння участі педагогічних і науково-педагогічних працівників у відповідних заходах за кордоном;
3) освітніх і наукових обмінів, стажування та навчання за кордоном студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
4) аналізу, відбору, видання й розповсюдження кращих зразків зарубіжної наукової і навчальної літератури, освітньо-педагогічних технологій.
4. Розвиток напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень у сфері науково-педагогічної діяльності. Поєднання освіти й науки здійснювати через:
1) фундаменталізацію освіти, інтенсифікацію наукових досліджень;
2) розвиток освіти на засадах інноваційних наукових і технологічних досягнень;
3) випереджальний розвиток освіти;
4) інноваційну освітню діяльність;
5) правовий захист освітніх інновацій та результатів наукової діяльності як інтелектуальної власності;
6) запровадження наукової експертизи стандартів освіти, підручників, інноваційних систем навчання та виховання;
7) залучення до наукової діяльності обдарованої студентської молоді, педагогічних працівників;
8) поглиблення співпраці та кооперації з іншими навчальними закладами і науковими установами;
9) залучення до освітнього процесу провідних учених;
10) забезпечення якості освіти шляхом запровадження новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики.
5. Розширення можливостей для здобуття вищої освіти шляхом збереження й розвитку освітньо-профільних програм і підвищення якості підготовки фахівців за допомогою:
1) накопичення, збереження та продукування нових знань у галузі освітньої діяльності;
2) передачі та розповсюдження знань відтворення інтелектуального потенціалу в галузі освітньої діяльності України;
3) соціалізації особистості, формування моральних принципів і норм поведінки;
4) високої якості освітніх послуг: змісту освіти, результатів освіти, технологій навчання;
5) демократизації системи навчання;
6) участі у створенні та оновленні стандартів вищої освіти як обов’язкового мінімуму змісту освіти і змісту навчання;
7) випереджального інноваційного розвитку освіти;
8) мобільності програм підготовки фахівців щодо задоволення вимог ринку праці;
9) особистісної орієнтації освіти і освітнього процесу;
10) інтеграції до європейського та світового освітніх просторів;
11) формування національних і загальнолюдських цінностей;
12) системності аналізу чинників, що впливають на якість освітньої діяльності;
13) моніторингу й діагностики якості освіти, сприяння розвитку громадського контролю.
6. Забезпечення професіоналами закладів освіти, культури та інших галузей економіки України шляхом:
1) формування якісного контингенту студентів;
2) адекватності змісту освіти вимогам ринку праці;
3) формування змісту освіти та змісту навчання на основі суб’єктнодіяльнісного підходу за принципами цілеспрямованості, прогностичності та діагностичності;
4) формування спеціальностей і відкриття спеціалізацій відповідно до змін ринкових умов;
5) конкурентоспроможності випускників на ринку праці;
6) оновлення змісту освіти й організації освітнього процесу відповідно до демократичних цінностей, сучасних науково-технічних досягнень;
7) вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників;
8) виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців відповідних кваліфікацій.
7. Створення системи безперервної освіти через:
1) забезпечення послідовності змісту та координації освітньої діяльності на різних ступенях освіти;
2) формування потреби і здатності особистості до самоосвіти;
3) оптимізацію системи післядипломної освіти та створення інтегрованих навчальних планів і програм післядипломної освіти;
4) формування і розвиток навчальних, науково-виробничих комплексів багатоступеневої підготовки фахівців;
5) розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб;
6) запровадження та розвиток дистанційної освіти.
8. Інноваційний розвиток освіти через:
1) зміщення акцентів з аудиторної на самостійну роботу студентів з навчальної на науково-методичну роботу викладачів;
2) розвиток модульно-рейтингової системи навчання;
3) запровадження кредитно-модульної системи організації навчання;
4) освоєння технологій дистанційного навчання;
5) використання IT-технологій, європейських освітніх і педагогічних технологій.
9. Підготовка студентства до життєдіяльності в інформаційному суспільстві через:
1) інформатизацію системи освіти для задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників освітнього процесу;
2) запровадження та застосування інформаційно-комунікаційних технологій підчас користування бібліотечним фондом університету;
3) укладання електронних підручників, навчальних посібників;
4) використання комунікаційно-інформаційних засобів, локальних і
глобальних інформаційно-освітніх мереж.
10. Кадрове забезпечення навчального процесу через:
1) оновлення кадрового забезпечення відповідно до вимог ліцензування й акредитації спеціальностей;
2) підвищення ефективності роботи аспірантури та докторантури;
3) підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників у провідних фахових установах і організаціях;
4) створення умов для ефективної професійної діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників;
5) залучення висококваліфікованих викладачів університетів Європи та світу;
6) забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних та науково-педагогічних працівників, підвищення соціального статусу відповідно до їхньої ролі в суспільстві.
2.3. Способами реалізації освітньої діяльності є:
1) організація формування якісного контингенту здобувачів вищої освіти;
2) формування освітньо-професійної програми «Сучасні філологічні студії (німецька мова і друга іноземна мова): лінгвістика та перекладознавство» винятково на компетентнісній основі, з упровадженням принципу модульності в їх побудові, збільшенням ролі дослідницької компоненти;
3) упровадження якісно нового рівня внутрішньоуніверситетської кооперації в підготовці фахівців шляхом інституційного закріплення відповідальності за формування, виконання та забезпечення якості освітніх програм за керівниками (гарантами) й проектними групами освітніх програм;
4) запровадження інтенсивних особистісно орієнтованих технологій навчання; розроблення та впровадження ефективних сучасних освітніх технологій;
5) створення ефективної системи підвищення кваліфікації науково- педагогічних працівників;
6) розширення участі в міжнародних програмах академічної мобільності;
7) залучення викладачів закордонних вищих навчальних закладів, лінгвістичних центрів та інших установ до викладацької роботи;
8) забезпечення прозорості та доступності інформації про освітній процес в Університеті;
9) створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів, формування національної політичної свідомості і самосвідомості особистості, яка розуміє свою належність до українського народу, зберігає і продовжує українські культурно-історичні традиції, шанобливо ставиться до рідних святинь, української мови, історії, а також до культури всіх національностей, які проживають в Україні.